Розлучник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:02, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розлучник, -ка, м. Разлучитель. Допоможи мені, моцний Боже, розлучника вбити, най не ходить, де я ходжу дівчину любити. Чуб. V. 385.