Роздимати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:52, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Роздима́ти, -ма́ю, -єш, сов. в. роздути, розідму, -меш, гл. Раздувать, раздуть. Було те Запорожжя як у горні искра: який хоч, такий і розідми з неї огонь. К. ЧР. 88. Роздимають його (вогонь) великими шкуратяними міхами. Дещо. Пику аж роздуло. Кв. II. 334.
