Розгромляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:49, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розгромля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. розгроми́ти, -млю́, -миш, гл. Громить, разгромить. (Запорожці) громом розгромляли орду, татар, вражих турків. Млак. 121. Ой як догонив (турків), та й їх розгромив. Чуб. III. 431.