Розганяти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:45, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розганяти, -няю, -єш, сов. в. розігнати, розжену, -неш, гл. Разгонять, разогнать, разсѣевать, разсѣять. Вітер повіває, хмару розганяє. Чуб. V. 814. Удівоньку з душі люблю, дітей розганяю. Чуб. V. 823. Він їм тугу розганяє, хоть сам серпом нудить. Шевч. 7.