Розбуркувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:40, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розбуркувати, -кую, -єш, сов. в. розбуркати, -каю, -єш, гл. Пробуждать, разбудить, разгонять, разогнать сонъ. Гук і галас розбуркали його. Стор. М. Пр. 18.