Розбалакувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:36, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Розбалакувати, -кую, -єш, гл. 1) Разговаривать. 2) — кого́. Уговаривать, увѣрять, наговорить кому. Почали (пани) царя розбалакувати та й завірили, шо це правда. Мнж. 83.