Рожен
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:35, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рожен, -жна, м. 1) Вертелъ. Єдин тримає печеню, а другий рожен. Ном. № 13199. 2) Роженъ, заостренный колъ (въ простыхъ саняхъ и пр.). Г. Барв. 323. Ой хто ж мене та не любить, рожен йому в серце. Чуб. V. 10.