Родимець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:33, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Родимець, -мця, м. Болѣзнь: параличъ. Чуб. І. 111. Шевч. 307. Алв. 20. Щоб тебе родимець побив. Ном. № 3729. Коли б йому язик родимець одібрав. Г. Арт. (О. 1861. III. 87).