Риштувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:24, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Риштува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Устраивать лѣса. 2) Снаряжать. Гармати да ковані вози в поход риштує. К. ЦН. 242. А ну лишень риштуй воза, бо завтра треба вже по снопи їхати. Канев. у. Заходиться риштувать вози в далекую дорогу. Шевч. 663. См. Рихтувати.
