Рихтувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:23, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рихтува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Прочить, готовить. Мене рихтували все в москалі, а я й утік. Канев. у. Багатому рихтувала, за бідного дала. Гол. Для тебе тещенька обідець готує і доленьку рихтує. Грин. III. 526. 2) Наводить, направлять, цѣлить. Волын. г. А своє військо на Львів рихтує. АД. І. 15. См. Риштувати.
