Рити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 19:23, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рити, -рию, -єш, гл. 1) Рыть, копать. Дніпро берег риє, риє, яворові корінь миє. Шевч. 648. Понура свиня, а глибоко риє. Ном. № 7323. 2) Рити на кого. Подкапываться подъ кого, строить козни. Риє та й риє на мене. Ном. № 9555.