Ринути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:43, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ринути, -ну, -неш, гл. Сильно течь. Ой не спиняйте у ставу води, нехай вода рине. Мет. 67. Переносно о людяхъ: валить толпой. До сіней як хмара ринуть, товпляться, гукають. Мкр. Н. 26.