Рило
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:42, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Рило, -ла, с. 1) Рыло, морда. А ти, міхоноша, дми козі під рило. Чуб. III. 263. Кабан коли не розбіжиться з перестраху, коли удариться об дуб рилом. Рудч. Ск. І. 23. 2) Бранное: лицо у человѣка. Видно й з рила, що Пархім. Ном. № 6315.
