Решітце
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:38, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. См. Токарня.
Решітце, -ця, с. 1) Ум. отъ решето. 2) Часть токарнаго станка. Шух. І. 305. 306. См. Токарня.