Ремінь
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:35, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ремінь, -ню, м. 1) Ремень. З вас деруть ремінь, а з їх, бувало, й лій топили. Ном. № 4036. 2) Кожа выдѣланная, сапожный товаръ. Шух. І. 292. Оце купив реміню чоботи пошию. Харьк. у. 3) Широкій кожаный поясъ съ сумочкою при немъ и пр. Брат посяг у ремінь та й виймив мені сороківця. Федьк. Пов. 16. Ум. Ремінець, ремінчик. Лучче своє личко, як чужий ремінець. Ном. № 9682.
