Ратище
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:28, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ратище, -ща, с. Древко копья; копье. ЗОЮР. І. 293. Наважували на списи ратища. Стор. Да взяв на ратище ворота так, як от сніп святого хліба візьмеш. ЗОЮР. І. 4. А мій милий коня веде, на ратище підпірається. Грин. III. 593. Ув. Ратюга.
