Ранкувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:27, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Ранкува́ти, -ку́ю, -єш, гл. Проводить утро. О. 1861. III. 18. На калині зозуля, а на калині сивая, там кує, ночує, ранкує, ніхто зозулі не чує. Чуб. V. 691. Де ти, Марусю, де ти, молода, сей ранок ранку вала? Рачкувала я, мої подружечки, у старшої дружечки. Нп.
