Путрити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:15, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Путрити, -рю, -риш, гл. 1) О дымѣ: валить. А дим з вікна так і путрить. Кролев. у. 2) Пушить, ругать. Як зачала вже їх путрити за те! Зміев. у.