Пустувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:14, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пустува́ти, -ту́ю, -єш, гл. 1) Шалить, рѣзвиться, проказить. Не пустуй, а то битиму. Лебед. у. 2) Пустовать, быть незанятымъ. Руїна ся пустує вже століття. К. ПС. 27.
