Пустоб’яка
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:14, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пустоб’я́ка, -ки, об. Пустой, распущен ный человѣкъ. Тілько пустоб’яки жалкують за шинком, а добрий чоловік не жаліє. Мирг. у. Слов. Д. Эварн.