Пустий
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:13, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пусти́й, -а́, -е́. 1) Пустой. 2) Пустой, глупый, безсодержательный, легкомысленный. Да ти пусту оце бесіду звів. Федьк. А в козака розум пустий; хоче дівку з ума звести. Грин. III. 259. 3) Ненужный, безполезный. Вх. Зн. 57. Пусте зілля. Сорная трава. Вх. Зн. 57.
