Пуринати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:13, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пурина́ти, -на́ю, -єш, сов. в. пурну́ти, -ну́, -не́ш, гл. Нырять, нырнуть. Пусти ж мене, мати, на річку купатись, буду плавать, пуринати, доленьки шукати. Мет. 276. Діточки ( = утята) пурнуть. Мет. 157. См. Пірнати.