Пукнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:11, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пукнути, -ну, -неш, гл. 1) Стукнуть. Ой піду я під віконце, пукну. Гол. І. 276. Гукни, та не пукни, або: та не стукни. НВолын. у. 2) Лопнуть, треснуть.