Пуга
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:08, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пуга, -ги, ж. Кнутъ. Вас. 160, 159. Ляснув погонич пугою, коні заржали. К. (ЗОЮР. II. 202). Як пугою по воді. Какъ горохомъ объ стѣну. Ном. № 1783. Ум. Пушка.