Прохукувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:56, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Прохукувати, -кую, -єш, сов. в. прохукати, -каю, -єш, гл. Дышать, подышать зимой на окно, отчего намерзшій на немъ ледъ протаиваетъ. Прохукаєш вікно, глянеш на двір. Греб. 404.