Провина
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 02:16, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Провина, -ни, ж. Вина, проступокъ. АД. II. 62. За яку провину у холодну посадили його? НВолын. у. То се вони караються у його за провину, за гордощі без міри. К. Іов. 79. Ум. Провинка, прови́нонька. А за тоту провиноньку Бог би тя скарав. Гол. І. 294.
