Притока
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:01, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Притока, -ки, ж. 1) Тупикъ, глухой переулокъ. У притоці хата стоїть. НВолын. у. 2) Удобное для какой нибудь спеціальной цѣли мѣсто. Мнж. 190. 3) Касательство, отношеніе. Що нам за притока до їх? вони сами повезуть своє подушне. НВолын. у. Обертайтеся каміня, хоць сухі лотоки, заспівайте, дівчаточка, щоби до притоки. Гол. II. 373.
