Прилюбляти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:34, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Прилюбля́ти, -ля́ю, -єш, сов. в. прилюби́ти, -блю, -биш, гл. 1) Плѣнять, плѣнить, пріобрѣсти любовь чью. Желех. 2) Только несов. в.? Любить. Тоді ж покупив він... і ту шапку чорну, що він її дуже прилюбляє. МВ. III. 135.
