Приліг
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:33, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Приліг, -ло́гу, м. 1) Боковая часть сѣдла. Шух. І. 252. 2) Въ боченкѣ: прибиваемая сверху клепокъ дощечка съ отверстіемъ, сквозь которое добываютъ жидкость. Шух. І. 307.