Прикорень
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:30, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Прикорень, -рня, м. 1) Часть ствола у корня, пень. АД. І. 138. 2) = Прикол. Боли держить на прикорні. Полт. г. Порося з прикорнем утекло. Полт. г.