Прикидатися
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:28, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Прикидатися, -даюся, -єшся, сов. в. прикинутися, -нуся, -нешся, гл. 1) О болѣзни: приставать, пристать, приключиться. Бешиха прикинулась. 2) Только несов. в. Любить кого, быть склоннымъ къ кому. Хоч як горюю, а прикидаюсь до дитини і люблю її. Г. Барв. 530.