Призводити
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:25, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Призводити, -джу, -диш, сов. в. призвести́, -веду́, -де́ш, гл. Устраивать, устроить такъ, что бы желаемое сдѣлалось, доводить, довесть кого понужденіями, подстрекательствами и пр. до того, чтобы онъ совершилъ извѣстное дѣяніе. Не сам же я жінку брав: батько мене неволив, а матір призвела, щоб нас парочка була. Чуб. V. 681. Він сам такого не зробив, се його той призвів. Харьк. На добрий ум призводили, ти не возлюбив. КС. 1883. II, 471.