Придибати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:22, 27 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Придибати, -баю, -єш, гл. 1) Приплестись, прійти. Он сіромашний дід придибав до нас на поміч. Стор. МПр. 165. 2) — кого́. Встрѣтить кого. Го нераз в полі придибле. ЕЗ. V. 77.