Привідець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:45, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Привідець, -дця и привідця, -ці, м. Руководитель; предводитель. Черк. у. Геть у полі у широкім татари ночують... Їх приводець по табору, мов пан який, ходить. АД. І. 166. Макогоненко до всеї біди привідця. Котл. НП. 378. Привідця був во всіх содомах. Котл. Ен. VI. 25.
