Пранець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:35, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Пра́нець, -нця, м. Чаще употреб. во мн. ч. пранці. Сифилисъ. Мил. М. 88. Хай тобі на язиці сядуть... пранці. (Ном. № 3717). — ругательство, также какъ и въ слѣдующей фразѣ: Іди ж куди хоч, пранець тебе бери. Кролев. у.