Почурукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:24, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Почуру́кати, -каю, -єш, гл. Поговорить? Піду лиш я ще до козаків та дещо з ними почурукаю. О. 1881. XI. Кух. 10.