Поцілити

Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:18, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)

(різн.) ← Попередня версія • Поточна версія (різн.) • Новіша версія → (різн.)
Перейти до: навігація, пошук

Поцілити, -лю, -лиш, гл. 1) Прицѣлиться. 2) Попасть (въ цѣль). Стрельнув і саме в крило поцілив. Крутиверти, вовчику, головою, щоб не поцілив сучий син булавою. Рудч. Ск. І. 21.

Отримано з https://wiki.kubg.edu.ua/index.php?title=Поцілити&oldid=50387