Похукати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:17, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ). Чуб. II. 191.
Похукати, -каю, -єш, гл. Подуть (ртомъ). Чуб. II. 191.