Потурати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:07, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Потура́ти, -ра́ю, -єш, гл. 1) Потворствовать, поблажать, мирволить. Ей, не потурай дитині змалечку, бо на старість з його не буде людей. Канев. у. Не потурай, дівчинонько, моїй розмовонці. Мет. 83. 2) Обращать вниманіе. У петрівку не можна всіх пісень співати, а ми не потураємо на те, співаємо всіх. Уман. у.
