Посміти
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 03:20, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Посміти, -смію, -єш, гл. Посмѣть, осмѣлиться. Любить козак дівчиноньку, занять не посміє. Чуб. V. 151.