Поручник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 01:33, 24 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поручник, -ка, м. 1) Поручитель. Черк. у. Позич мені руб грошей! Дай, каже, поручника. Якого ж я тобі поручника дам? Хто за мене поручиться? Я бідний. Чуб. II. 27. 2) Поручикъ. Не пущу, тя, поручнику, аж року дослужиш. Гол. I. 285.
