Бовкнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 10:41, 16 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бовкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ бовкати. Тільки бовкне в дзвін, Ганна поперед усіх вже і в церкві. Левиц. І. 43.