Блявкнути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:43, 16 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Блявкнути, -ну, -неш, гл. Одн. в. отъ блявкати. Сболтнуть. К. ЧР. 313. От Іванець і собі до гурту.... да щось і блявкнув з простоти. К. ЧР. 28.