Попіл
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:20, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
По́піл, -лу, м. Пепелъ, зола. На попіл побити. Разбить на мельчайшія части. Той кінь такий здоровенний камінь на попіл побив. Мнж. 8. Ум. Попілець. Рудч. Ск. II. 109.