Блудець
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 00:32, 16 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Блудець, -дця, м. Заблудившійся. Kolb. І. 107. А в лісі, лісі, лісі недоборі блудило блудців сімсот молодців. Чуб. ІІІ. 419.