Бліднути
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 23:22, 15 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Бліднути, -ну, -неш, гл. Блѣднѣть. Батько наче не добачав, як мати блідла, як Катря плакала. МВ. II. 110. Зола то червоніла, то блідла. Левиц. І. 301.