Блимати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:22, 15 липня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Блимати, -маю, -єш, гл. 1) Слабо, тускло свѣтить, мерцать, то вспыхивать, то потухать. Каганець блимав у запічку. Берд. у. 2) Мигать глазами, хлопать глазами, бросать взгляды. Тільки очима блима. О. 1862. І. 36.