Алирник
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 18:00, 21 лютого 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Али́рник, -ка, м. Любящій пользоваться чужимъ, алырщикъ. Та вони (попи) всі алирники. Екатериносл. у. Слов. Д. Эварн.