Понабріхувати
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 22:03, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Понабріхувати, -хую, -єш, гл. Налгать (во множествѣ). Що вона на мене понабріхувала! Я сяка й така, і носата, і зубата, і горлата, і задріпана, і лиса, ще й до того відьма. Левиц. ПЙО. І. 375.