Поліно
Матеріал з Київський столичний університет імені Бориса Грінченки
Версія від 20:29, 23 вересня 2012; Matasar.ei (обговорення • внесок)
Поліно, -на, с. Полѣно. Хрін його батька знає: у багатого повна піч та горить, а в мене одно поліно, та й те не горить. Ном. № 2138. Ум. Полінце, поліночко.